- пустир
- —————————————————————————————пусти́ріменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пустир — я/, ч. Незабудоване, запущене місце … Український тлумачний словник
пустир — (незаселена, незабудована ділянка землі), пустка, пустище, пустирище … Словник синонімів української мови
пустир — тиря, ч. Св. Нічим незаповнене, запущене місце; езасіяне і необроблене поле; пусте місце … Словник лемківскої говірки
пустиння — я, с., рідко. 1) Пустир, рустка. 2) Занедбане обійстя … Український тлумачний словник
пустирище — а, с., розм. Те саме, що пустир … Український тлумачний словник
пустище — 1) (необроблена, незасіяна ділянка землі), пустка 2) див. пустир … Словник синонімів української мови